Зброя масового ураження
Серед сучасних засобів ведення війни особливе місце займає зброя масового ураження (МУ), до якої відносять ядерну, хімічну, бактеріологічну (біологічну) зброю.
Ядерна зброя. Ядерною зброєю називається зброя, ураження якою зумовлюється внутрішньоядерною енергією, що виділяється в результаті вибухових процесів поділу чи з'єднання (синтезу) ядер хімічних елементів. Вона включає різні ядерні боєприпаси, засоби доставки до цілей та засоби управління.
Ядерну зброю характеризують такі властивості:
— раптовість та значний радіус ураження;
— величезна руйнуюча сила;
— масовість та комбінований характер ураження людей і техніки;
— тяжкий морально-психологічний вплив на людей.
Уперше ядерну зброю використали США 1945 року, скинувши на японські міста Хіросіму і Нагасакі дві атомні бомби, що призвело до загибелі понад 500 тис. чоловік.
Уражаюча дія ядерного вибуху залежить від потужності ядерного заряду, виду вибуху, типу ядерного заряду (гарматного чи імплозивного). Потужність ядерного боєприпасу характеризується тротиловим еквівалентом (масою вибухових речовин, енергія яких еквівалентна енергії' вибуху ядерного боєприпасу). Потужність ядерного боєприпасу вимірюється в кілотонах, мегатонах.
За потужністю ядерні боєприпаси поділяються на надмалі (менше 1 тис. т), малі (1—10 тис. т), середні (10—100 тис. т), великі (100 тис. т — 1 млн. т) та надвеликі (понад 1 млн. т). Ядерні вибухи можуть здійснюватися на поверхні землі (води), -під землею (водою), у повітріна різній висоті. Розпізнають такі види ядерних вибухів: наземний, підземний, повітряний, висотний.
При вибуху ядерного боєприпасу утворюються такі уражаючі фактори:
• ударна хвиля;
• світлове випромінювання;
• проникаюча радіація;
• радіаційне зараження місцевості





